15 січня на базі Українсько-туркменського культурно-освітнього центру було проведено бесіду: «Традиції та звичаї свята святого Василя». Студентам із Туркменістану було цікаво послухати про звичаї українського народу. Це допоможе їм краще адаптуватись до життя в Україні. Зрозуміти український народ.
Історія свята
Святий Василь народився близько 330 року в місті Кесарія Кападокійська, що в Малій Азії. В його сім’ї шанували християнські звичаї. Батько святого був адвокатом и викладав риторику.
Свою першу освіту Василь отримав під керівництвом батька та бабки Макрини, яка добре зналася на християнстві. Коли його рідні померли, Василь поїхав у Константинополь, аби вивчити там риторику, філософію, астрономію, математику, фізику та медицину. Він дуже добре навчався та досконало оволодів цими науками. Проте після навчання святий повернувся до Кесарії, аби викладати там риторику. В 362 році переїхав до Антіохії, де й отримав сан диякона, а в 365 році — сан пресвітера. Він піклувався про свою паству, чим і заслужив високу повагу та велику любов. Також святий мав дар зцілення та вмів передбачати майбутнє.
Святий Василь прожив недовго. Він помер в 379 році та був канонізований за свої добродіяння та допомогу людям. Після себе святий залишив багато праць на богословну тематику: 16 бесід на різні псалми, 5 книг про захист православного вчення про Святу Троїцю, правила чернецтва, книгу про Святий Дух тощо.
До святого Василя моляться за здоров’я та прощення гріхів у Бога. Кажуть, при житті він володів такою силою, що міг просити у Господа прощення грішнику, який зрікся Христа, змусивши його щиро покаятися.